Мета роботи - підвищити ефективність немедикаментозного лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з вісцеральним ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) I - II стадії шляхом призначення оптимальних схем індивідуально розробленого на підставі нутрігенетичного дослідження раціонального харчування з урахуванням особливостей харчової поведінки (ХП), базового обміну та фізичної активності (ФА). Обстежено 84 хворих (середній вік - (53,0 +- 0,8) року) на НАЖХП з вісцеральним ожирінням на тлі ГХ I - II стадії, які перебували на лікуванні в ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Усі хворі (n = 84) мали медикаментозно контрольовану ГХ. До контрольної групи було залучено 30 практично здорових осіб, реципрокних за гендерною та віковою характеристикою. Вивчено типи ХП за опитувальником DEBQ, фактичне харчування - за допомогою розробленого опитувальника та аналізу тижневого харчового щоденника. Проведено нутрігенетичне дослідження. Хворим виконували стандартні антропометричні вимірювання, моніторинг складу тіла, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та серця, комп'ютерну томографію органів черевної порожнини та добове моніторування артеріального тиску. Розраховували індекс вісцерального ожиріння (ІВО) та індекс відношення площі вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) до площі підшкірної абдомінальної жирової тканини (ПЖТ). Оцінювали показники вуглеводного, ліпідного обміну, урикемії. Хворих було розподілено на 2 групи: 1-ша група (n = 42) одержувала стандартне немедикаментозне лікування НАЖХП згідно з наказом МОЗ України № 826 з додатковим призначенням індивідуально розробленого раціонального харчування; 2-га група - лише стандартне немедикаментозне лікування. Тривалість спостереження - 12 міс. Через 6 міс у пацієнтів 1-ї групи було відзначено статистично значущі (p << 0,05) зміни основних антропометричних показників: маса тіла знизилася на 10,8 % (10,1; 11,2), індекс маси тіла - на 10,2 % (10,0; 10,6), обвід талії - на 8,9 % (8,6; 9,1), ВЖТ - до 8,0 % (6,0; 9,0). ВЖТ/ПЖТ до 0,46 (0,40; 0,52). ІВО - до 1,7 % (1,3; 2,4). Через 12 міс усі хворі 1-ї групи досягли цільових рівнів поступового зниження маси тіла (7 - 10 %) та її стабілізації. Під час контрольного анкетування за опитувальником DEQ у хворих 1-ї групі не виявлено порушень ХП. Досягнуто 100 % комплаєнтності як до виконання рекомендацій щодо модифікації способу життя, так і до лікування в цілому. У хворих 2-ї групи через 12 міс не було виявлено статистично значущих змін відповідних показників. Висновки: досягти підвищення ефективності немедикаментозного лікування хворих на НАЖХП з вісцеральним ожирінням на тлі ГХ I - II стадії можна шляхом корекції порушень ХП та призначення оптимальних схем індивідуально розробленого на підставі нутрігенетичного дослідження раціонального харчування з урахуванням особливостей ХП, базового обміну та ФА.

  Повний текст PDF - 1.531 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"