Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану печінки у дітей з виразковим колітом залежно від локалізації, активності та тривалості захворювання. Проаналізовано результати дослідження функціонального стану печінки в 110-ти дітей (64 (58 %) хлопчики і 46 (42 %) дівчаток) з виразковим колітом (ВК) віком від 3-х до 18-ти років. Комплекс обстежень проведено згідно з наказом МОЗ України № 59 від 29.01.2013 р. та Second European evidence-based Consensus on the diagnosis and management of ulcerative colitis Defenitions and diagnosis (2012), активність захворювання визначали за допомогою педіатричного індексу активності ВК (Pediatric Ulcerative Colitis Activity Index (PUCAI)). Функціональний стан печінки досліджували за допомогою біохімічного аналізу крові й ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. Для оцінки імуннозапального синдрому вивчали вміст gamma-глобулінів, загального білка, IgG, тимолову пробу. Встановлено, що порушення функціонального стану печінки мали 50 % дітей з ВК, з них 10 % мали встановлений діагноз (первинний склерозуючий холангіт - 4,5 %, автоімунний гепатит - 1,8 %, гранульоматозний гепатит - 0,9 %, стеатогепатит - 1,8 %, жовчнокам'яну хворобу - 0,9 %), у решти встановити етіологію підвищення печінкових проб не вдалося. Більшість (43,7 %) дітей мали змішаний варіант патологічних змін печінкових проб (цитоліз та холестаз). За тяжкої форми ВК підвищення рівня аланінамінотрансферази <$Esymbol У> 40 та <$Esymbol У> 30 ОД/л, аспартатамінотрансферази <$Esymbol У> 40 та <$Esymbol У> 30 ОД/л, gamma-глутамілтрансферази, тимолової проби є статистично значущо вищим, ніж у разі середньотяжкого та легкого коліту (p << 0,05). За тотального коліту підвищення рівня аланінамінотрансферази <$Esymbol У> 40 ОД/л, аспартатамінотрансферази <$Esymbol У> 40 ОД/л, gamma-глутамілтрансферази, тимолової проби та gamma-глобулінів виявляли статистично значущо частіше, ніж у разі лівобічної форми (p << 0,05). У перших 36 міс від встановлення діагнозу ВК частіше було діагностовано цитолітичний синдром (p << 0,05). Установлено пряму кореляційну залежність показників цитолізу та імунозапального синдрому від активності ВК (за індексом PUCAI) та концентрації фекального кальпротектину (p << 0,05). Висновки: порушення функціонального стану гепатобіліарної системи залежить від активності, поширеності та тривалості ВК. Діти з тяжкою формою ВК, тотальним ураженням товстого кишечника та тривалістю захворювання <$Esymbol Г> 36 міс мають найвищий ризик розвитку порушень функціонального стану печінки.

  Повний текст PDF - 1.493 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"