Наукова періодика України | Сучасна гастроентерологія | ||
Личковська О. Л. Ефективність застосування пробіотиків у лікуванні синдрому подразненого кишечника у дітей / О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, О. Г. Яворський, Х. О. Семен, Х. Б. Козерема, В. Д. Семен, О. П. Єлісеєва // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 5. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_5_6 Мета роботи - вивчити доцільність застосування пробіотиків, які містять лактобактерії (Lactobacillus reuteri DSM 17938), у комплексному лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. Під спостереженням перебували 42 дитини віком 5 - 12 років, у яких діагностовано СПК за Римськими критеріями III. Дітей було розподілено на 2 групи: пацієнтам основної групи (n = 21) у комплексі лікування призначали пробіотик, який містив L. reuteri DSM 17938, протягом одного місяця; пацієнти групи порівняння (n = 21) одержували лише протокольну терапію. До та після лікування оцінювали загальноклінічні показники та вираженість симптомів. Визначали концентрацію фекального кальпротектину, секреторного імуноглобуліну A (sIgA), <$Ealpha sub 1>-антитрипсину і панкреатичної еластази в калі за допомогою комерційних лабораторних наборів Ridascreen (R-Biopharm AG, Німеччина) за методом імуноферментного аналізу. СПК із переважанням закрепів діагностовано в 15-ти (35,7 %) дітей, з переважанням проносів - у 12-ти (28,6 %), з чергуванням закрепів і проносів - у 15-ти (35,7 %). Основними провокувальними чинниками були стрес (35,7 %) та перенесені кишкові інфекції (33,3 %). Після лікування відзначено позитивну динаміку в обох групах, однак вираженість таких сипмтомів СПК, як біль у животі, порушення випорожнення, імперативні позиви до дефекації, в основній групі була достовірно меншою. Із фекальних маркерів запалення під час первинного обстеження дещо підвищеним був лише рівень кальпротектину, який достовірно зменшився після лікування в основній групі та був майже удвічі нижчим, ніж у групі порівняння. Вміст sIgA, <$Ealpha sub 1>-антитрипсину та панкреатичної еластази був у межах норми в обох групах, причому рівень sIgA після лікування значно збільшився лише в дітей основної групи, що свідчить про активізацію локальної запальної відповіді. Висновки: застосування пробіотиків, які містять лактобактерії, у комплексній терапії СПК сприяє ранній ліквідації клінічних симптомів і нормалізації вмісту основних фекальних маркерів запалення. Найінформативнішими лабораторними критеріями для оцінки ефективності лікування СПК є рівень фекального кальпротектину та sIgA. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Личковська О. Л. Ефективність застосування пробіотиків у лікуванні синдрому подразненого кишечника у дітей / О. Л. Личковська, О. З. Гнатейко, О. Г. Яворський, Х. О. Семен, Х. Б. Козерема, В. Д. Семен, О. П. Єлісеєва // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 5. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_5_6.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |