Мета роботи - вивчити вплив антирефлюксної терапії лансопразолом на стан скелетних м'язів та показники якості життя пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) у поєднанні з гастро-езофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Проведено 8-тижневе відкрите контрольоване дослідження, в яке було залучено 59 хворих на ХОЗЛ та ГЕРХ. Пацієнтів розподілили на 3 групи: 1-ша - 19 осіб з неерозивною ГЕРХ, які дотримувалися рекомендацій з модифікації способу життя. 2-га - 17 осіб з неерозивною ГЕРХ, 3-тя - 23 особи з ерозивною ГЕРХ, які одержували лансопразол (30 мг двічі на добу). Оцінювали масу та силу м'язів, толерантність дофізичного навантаження (6MWD) та якість життя за шкалами GSRS (Gastrointestinal Symptom Rating Scale) та SGRQ-C (Saint Georges Hospital Respiratory Questionnaire for COPD patients). Установлено, що 8-тижнева антирефлюксна терапія інгібітором протонної помпи лансопразолом спричиняє регрес дисфункції стравоходу та покращує якість життя за шкалами GSRS (на 46 - 52 %) та SGRQ-C (на 28 - 34 %) у хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГЕРХ. Прийом лансопразолу не посилює втрату м'язової маси і підвищує показники тесту 6MWD та динамометрії (на 5 - 10 %) на тлі базисної терапії. Висновки: антирефлюксна терапія лансопразолом надає змогу підвищити ефективність базисної терапії, що асоціюється з покращанням якості життя та зменшенням ознак дисфункції скелетних м'язів у хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГЕРХ.

  Повний текст PDF - 234.247 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"