Мета роботи - вивчити особливості клінічної та ендоскопічної картини, перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у разі поєднання її з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Проведено анкетування 107 (66 жінок, 41 чоловік) хворих на ГЕРХ, у 67 з них ГЕРХ поєднувалася з ЦД 2 типу (основна група). Середній вік - 57 - 60 років. Вивчено анамнестичні дані про тривалість, тяжкість перебігу діабету, ускладнення захворювання, а також рівень глікозильованого гемоглобіну, здійснено добову pH-метрію за допомогою приладу "Гастроскан-24". Усі пацієнти мали клінічні і/або ендоскопічні вияви ГЕРХ. Для ендоскопічної оцінки ступеня ураження стравоходу використано Лос-Анджелеську класифікацію (1997). Виділено ендоскопічно негативну ГЕРХ і 4 ступеня езофагіту. На печію скаржилися лише 29,8 % хворих основної групи і 64,0 % - контрольної (хворі на ГЕРХ). Регургітація і відрижка кислим були у 9,6 і 30,0 % пацієнтів відповідно. Значна кількість пацієнтів скаржилася на напади кардіалгій (41,9 і 13,5 %; <$Eroman p~<<~0,001>). За результатами ендоскопії стравоходу в основній групі у 22,0 % випадків спостережено гіперемію нижньої третини стравоходу, в контрольній - у 15,3 %. Рефлюкс-езофагіт ступеня А діагностовано в 25,4 % випадків в основній групі і в 19,8 % - у контрольній, ступеня В - у 40,6 і 16,2 % випадків відповідно, ступеня С - у 5,8 % випадків в основній групі. У 6,3 % пацієнтів основної групи жодних змін стравоходу не визначено. У 36,7 % хворих контрольної групи виявлено ендоскопічно негативну ГЕРХ (<$Eroman p~<<~0,05>).

  Повний текст PDF - 129.017 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"