Мета роботи - оцінити стан підшлункової залози (ПЗ) у пацієнтів з метаболічним синдромом (МС). Обстежено 85 хворих (54 жінки, 31 чоловік). Вік - 60,0 років. Індекс маси тіла - 32,0 [29,6; 35,2] кг/м<^>2. Кардіоваскулярну систему досліджено за допомогою електро- та ехокардіографії, ПЗ - за допомогою стандартної сонографії. Також вивчено рівень глюкози, глікозильованого гемоглобіну, амілази та діастази. Самооцінку стану проведено з використанням шкали Gastrointestinal Symptom score (CIS). Вміст лептину та адипонектину в крові визначено імуноферментним методом. Дані оброблено за допомогою непараметричного аналізу. У пацієнтів з МС не було "панкреатичних" скарг, але застосування GIS виявило наявність здуття живота (90,9 %), непереносність жирної їжі (81,8 %), нудоту та блювання (72,7 %). Сонографічно виявлено підвищену ехогенність (60 %) і негомогенний сигнал (24 %). У хворих з ожирінням розмір тіла ПЗ більший, ніж у разі надлишкової маси (18,3 і 12,9 мм відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>). Виявлено тісні кореляції розмірів ПЗ з кардіоваскулярним ризиком (<$Etau> = -0,70, p = 0,008; <$Etau> = -0,52, p = 0,05 у разі високого рівня лептину та адипонектину), показниками ліпідного обміну та антропометричними характеристиками ожиріння, структурою і функцією серця, які залежать від вмісту лептину та адипонектину.

  Повний текст PDF - 144.164 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"