Мета роботи - вивчити рівень лептину та адипонектину залежно від індексу маси тіла (ІМТ) пацієнтів і визначити їх роль у розвитку та прогресуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Обстежено 88 хворих на ГЕРХ. У 34 (38,6 %) пацієнтів була нормальна маса тіла (ІМТ - 18,5 - 24,9 кг/м<^>2), у 33 (37,5 %) - надлишкова (ІМТ - 25 - 27,9 кг/м<^>2), у 21 (23,9 %) - ожиріння (<$Eroman ІМТ~>>~28> кг/м<^>2). Рівень лептину та адипонектину визначено імуноферментним методом. Результати обробили методами варіаційної статистики за допомогою стандартних ліцензійних комп'ютерних програм. Рівень лептину в сироватці крові пацієнтів з ГЕРХ без ознак надлишкової маси тіла становив (<$E12,07~symbol С~8,54>) нг/мл, що суттєво не відрізнялося від його нормальних значень. У хворих з надмірною масою тіла встановлено підвищення цього показника до (<$E16,53~symbol С~11,57>) нг/мл. Відзначено підвищення вмісту адипонектину в сироватці крові в осіб з надлишковою масою тіла ((<$E13,07~symbol С~5,14>) мкг/мл), тоді як у групі пацієнтів з нормальним ІМТ цей показник становив (<$E11,69~symbol С~4,92>) мкг/мл. Максимально низький рівень адипонектину виявлено в осіб з ожирінням - (<$E9,81~symbol С~4,64>) мкг/мл.

  Повний текст PDF - 145.056 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"