Розкрито основні маркери інтертекстуальності у романах С. Процюка "Троянда ритуального болю" та "Маски опадають повільно" та їхнє функціонування у текстовій площині твору. Інтертекстуальний потенціал біографічних романів С. Процюка проявляється в архітекстуальності, що виявляється у змішуванні жанрових кодів, та власне інтертекстуальності, заявленою переважно давньогрецькими міфами і міфологемами (Кассандра, Діоніс, Аріадна, Орфей, Вічна Жінка, Сізіф, Сцилла і Харибда), а також міфемами сну. Художньо вмонтовані у структуру творів образи з давньогрецької міфології сприяють уподібненню трагічного світосприйняття героїв (Василь Стефаник), гедоністичного й ідеалізованого уявлення про життєтворчість, ризикованого й авантюрного устрою (В. Винниченко) тощо. Введені у текстову площину роману "Троянда ритуального болю" численні імена відомих митців і політиків (Г. Сковорода, Конфуцій, Сенека, Нерон, Ніцше, Бодлер, Мопассан, Гітлер, Сталін) здебільшого пояснюють спосіб думання, сприйняття та розуміння, а також творчу манеру, інтелектуальний і духовний розвиток В. Винниченка. Заявлений у романі про В. Стефаника архетип Матері посилює інтертекстуальний потенціал твору, виокремлюючи мотиви туги, суму, втрати.

  Повний текст PDF - 429.233 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"