Мета роботи - визначити особливості впливу красного письменства на сучасну політичну сферу та навпаки. Стверджується, що структури, що їх можна виявити в літературних текстах, можна проаналізувати з урахуванням зв'язку зі структурами політики, ідеології та історії. Зазначено, що не можна озвучувати політичних або теоретичних питань, пов'язаних із літературними текстами, без зосередження на їх мові; втручання літератури у політику, і навпаки - втручання політики в літературу, є своєрідним видом взаємодії поміж практиками, формами діяльності та способами мовлення, які всі разом і нарізно, творять спільний світ або спільні світи. Запропоновано тезу, що політологія літератури не є окремою гуманістичною дисципліною, а тому не існує якась єдина політологія літератури (подібно до того, як і не має єдиної політичної науки), а лише цілий конгломерат ідей і теорій (політичних систем, режимів, ідеологій, політичної та громадянської участі, політичних еліт і лідерства, виборів і виборчих технологій, прогнозування, етнічної політики, міжетнічної комунікації тощо). Зроблено висновок, що політологічний підхід у літературознавстві міг би бути цілком ефективним у дослідженнях так званого літературного канону, зокрема вивченні механізмів творення значимих для спільноти (національної, культурної, політичної) ідентичностей/цінностей, а відтак мати теоретичне і практичне значення для з'ясування природи політичного у художніх текстах - джерелах націєрозповідностей - за умов глобалізації та інтернаціоналізації світу.

  Повний текст PDF - 345.473 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"