Наукова періодика України Проблеми радіаційної медицини та радіобіології


Бебешко В. Г. 
Рівень кортизолу як фактор ризику розвитку злоякісної гематологічної патології у дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, А. С. Сергеєва, С. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, В. Г. Бoярський, І. В., Кузьменко В. Ф. Трихліб // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 306-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_25
Мета роботи - визначення рівнів кортизолу сироватки крові в ініціальний період гострих лейкемій (ГЛ) у дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання та інших чинників аварії на ЧАЕС, залежно від віку і прогнозу перебігу захворювання. Обстежено 283 дитини, жителів Київської, Житомирської та Чернігівської областей. З ГЛ було 90 хворих (гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ) - 56, гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ) - 34), 193 особи з анеміями, лейкемоїдними реакціями і лімфаденопатіями склали групу порівняння. У всіх дітей аналізували вид коморбідної соматичної патології, захворювання в родоводі, гематологічні показники, рівень кортизолу в сироватці крові та дози опромінення. У хворих на ГЛ розраховували медіану виживаності. У 28,9 % дітей з ГЛ ініціальний вміст кортизолу був нижчий за 200 нмоль/л, у 7,8 % - вищий за 500 нмоль/л (в групі порівняння 10,4 та 17,1 %, відповідно). Серед хворих на ГЛ з рівнем кортизолу, нижчим за 200 нмоль/л, було достовірно менше осіб з хронічними бактеріальними інфекціями та персистуючими вірусними інфекціями (цитомегаловірус, вірус Епштейна - Барр) і у родоводі цих дітей частіше діагностувались алергічні реакції та ендокринна патологія, у порівнянні з хворими, у яких рівень гормону перевищував 200 нмоль/л (p << 0,05). Розподіл дітей групи порівняння за градаціями кортизолу, віковими групами, визначеною соматичною патологією і хворобами у родоводі різниці не мав. Показано, що нижчий рівень ініціального кортизолу в сироватці крові дітей з ГЛЛ корелює з більшою вірогідністю розвитку рецидиву захворювання (Rs = -0,67). У хворих на ГМЛ встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем кортизолу і медіаною виживаності (Rs = 0,79). Дози опромінення дітей знаходилися в межах від 0,08 до 14,9 мЗв, і були дещо вищими у жителів Житомирської області (8,4 +- 1,2 мЗв) у порівнянні з іншими регіонами. Однак зазначені дози не впливали на рівень кортизолу в сироватці крові у дітей та перебіг ГЛ. Висновки: одержані дані свідчать про необхідність корекції та індивідуалізації доз кортикостероїдних препаратів у хворих на ГЛ з метою оптимізації лікування. Діти, у яких рівень сироваткового кортизолу нижчий за нормативний, становлять групу підвищеного ризику з онкогематологічної патології і потребують гематологічного моніторування.
  Повний текст PDF - 643.027 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Бебешко В.
  • Бруслова К.
  • Пушкарьова Т.
  • Цвєткова Н.
  • Ляшенко Л.
  • Сергеєва А.
  • Яцемирський С.
  • Самсон Ю.
  • Бoярський В.
  • Трихліб І.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Бебешко В. Г. Рівень кортизолу як фактор ризику розвитку злоякісної гематологічної патології у дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС / В. Г. Бебешко, К. М. Бруслова, Т. І. Пушкарьова, Н. М. Цвєткова, Л. О. Ляшенко, А. С. Сергеєва, С. М. Яцемирський, Ю. М. Самсон, В. Г. Бoярський, І. В., Кузьменко В. Ф. Трихліб // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 306-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_25.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Бебешко Володимир Григорович (1938–) (медичні науки)
  • Бруслова Катерина Михайлівна (медичні науки)
  • Пушкарьова Тетяна Іванівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського