Мета дослідження - оцінити особливості інформаційних процесів головного мозку і когнітивного функціонування у віддалений період після опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС за допомогою когнітивних викликаних потенціалів P300. До дослідження було включено 128 осіб: 112 учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. чоловічої статі з наявністю записів про радіаційні дози в Клініко-епідеміологічному реєстрі Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (основна група) та 16 неекспонованих внаслідок Чорнобильської катастрофи осіб (група порівняння). На момент обстеження середній вік УЛНА (M +- SD) складав (57,3 +- 5,9) року, діапазон 44 - 65 років, а неекспонованих - (57,3 +- 6,5) року, діапазон 44 - 65 років. Дози опромінення знаходилися у діапазоні 0,0002 - 1,23 Гр за середньої арифметичної дози (M +- SD) (0,2 +- 0,2) Гр та середній геометричній дозі 0,1 Гр. Виявлено радіоцеребральний ефект у проекції заднього відділу лівої верхньої скроневої звивини (зона Верніке) пропорційно до радіаційної дози з можливим порогом 0,05 Гр загального опромінення: зі зростанням дози опромінення зменшується амплітуда та зростає латентний період (ЛП) когнітивного компоненту P300, особливо, за доз >> 0,3 - 0,5 Гр. За доз >> 0,5 Гр виявлено функціональний зв'язок збільшення ЛП P300 у проекції зони Верніке (r = 0,9; p = 0,027) з радіаційною дозою. Висновки: виявлені нейрофізіологічні особливості цілком узгоджуються з гіпотезами щодо радіочутливості центральної нервової системи людини та прискореного старіння мозку під впливом малих доз іонізуючої радіації, а також ставлять під сумнів доцільність довготривалих польотів людини у космос (зокрема, на Марс) до моменту розробки адекватного радіаційно-гігієнічного нормування для космічних екіпажів та розробки засобів протирадіаційного захисту космічних польотів. Необхідний подальший динамічний клінічний та нейрофізіологічний моніторинг осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Для виявлення нейрофізіологічних біологічних маркерів іонізуючого випромінювання потрібні подальші міжнародні дослідження з адекватним дозиметричним супроводом.

  Повний текст PDF - 2.963 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"