Мета роботи - визначити особливості змін прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Для діагностики окиснювального стресу використовували показники, що характеризують процеси окиснювальної модифікації макромолекул за вмістом у крові сполук з подвійними ізольованими зв'язками (СІПЗ), дієнових кон'югатів (ДК), оксодієнових коніюгатів (ОДК), вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), що реагують з тіобарбітуровою кислотою, продуктів окиснювальної модифікації білків (ОМБ) у сироватці крові за рівнем 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та основного характеру, визначали активність супероксиддисмутази і каталази еритроцитів та вміст церулоплазміну в плазмі крові. Розраховували фактор антиоксидантного стану. За відсутності відмінностей між показниками співвідношення між первинними та проміжними продуктами ПОЛ виявлено підвищення відносного вмісту ДК і ОДК у хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), які зазнали радіаційного впливу, у порівнянні з хворими без НАЖХП і хворих на НАСГ, які не мали в анамнезі радіаційного впливу. Це може бути проявом як незначної активації процесів ПОЛ, так і порушення перетворень продуктів ліпопероксидації на різних етапах. У опромінених хворих на стеатогепатоз (СГ) на відміну від хворих на СГ, які не зазнали радіаційного впливу, порушувалась пропорційність між вмістом продуктів ПОЛ ізопропанольної фази ліпідних екстрактів крові, а коефіцієнти кореляції Спірмена між СІПЗ і ДК, а також ДК і ОДК не перевищували меж середніх значень. В групі хворих на СГ, які зазнали радіаційного впливу, рівень СІПЗ був дещо вищим у порівнянні з хворими на НАСГ. Незалежно від того, чи був радіаційний вплив у анамнезі, рівень продуктів ОМБ у хворих на НАСГ був вищий у порівнянні з хворими на СГ, але ці відмінності сягали достовірних значень лише у підгрупі неопромінених хворих на НАСГ стосовно 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального характеру. Середні значення показника активності каталази у групах хворих на НАСГ також перевищували відповідні значення груп хворих СГ. Середні значення фактора антиоксидантного стану у хворих як на СГ, так і на НАСГ, які зазнали радіаційного впливу, були нижчими, ніж у відповідних підгрупах неопромінених хворих на 29 та 21 %, відповідно. Висновок: наявність дисметаболічних порушень може сприяти розвитку ендогенної інтоксикації і поглибленню патологічних змін у печінці хворих на НАЖХП від СГ до НАСГ.

  Повний текст PDF - 694.726 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"