Мета роботи - вивчення внеску імуногенетичної компоненти у формування пострадіаційних ефектів у віддаленому періоді після опромінення на рівні імунного реагування організму людини, як прогностичного критерію оцінки ризику реалізації радіаційно-асоційованої соматичної патології. Об'єктом дослідження були реконвалесценти гострої променевої хвороби (ГПХ) I ступеня тяжкості - 88 пацієнтів з аналогічним радіаційним анамнезом, але з непідтвердженим діагнозом ГПХ, 73 пацієнти, які мають статус учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) з хронічною ішемічною хворобою серця (ХІХС), 65 пацієнтів - УЛНЧК без ХІХС, 120 неопромінених пацієнтів з ХІХС. Пацієнти з онкогематологічною патологією - 256 осіб. 500 практично здорових осіб і популяційний контроль. На основі вивчення спектру імунологічних, гематологічних і молекулярно-генетичних порушень у співвідношенні з імуногенетичними чинниками визначено маркери ризику реалізації генетичної схильності до онкогематологічної та серцево-судинної патології у зазначених контингентів. Висновки: одержані дані свідчать про те, що одним із механізмів формування радіаційно-асоційованої мультифакторіальної патології є реалізація HLA-генетичної схильності до захворювання, як на рівні розладів у гемопоезі та імунопоезі, так і на рівні захворювання в цілому, а носійство у фено/генотипі маркерів радіочутливості підвищує ризик реалізації патологічного процесу за умов опромінення.

  Повний текст PDF - 882.586 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"