Мета роботи - оцінити вплив похибок берксонівського типу в дозах опромінення на результати ризик-аналізу на прикладі радіоепідеміологічних досліджень онкозахворюваності щитоподібної залози. В роботі за допомогою імітаційного стохастичного моделювання досліджено вплив похибок Берксона в дозах опромінення щитоподібної залози на оцінку ризиків радіоіндукованих стохастичних ефектів. Показано, що наявність похибок у дозах призводить до зсунення так званих наївних оцінок фонової захворюваності та надлишкового абсолютного ризику в лінійній логістичній моделі регресії. Зі збільшенням дозових похибок зсунення наївних оцінок практично лінійно зростає. Використання розробленого методу повної максимальної вірогідності суттєво покращує оцінки параметрів моделі абсолютного ризику. Висновки: ігнорування значних берксонівських похибок призводить до переоцінки фонової захворюваності та недооцінки ексцесу абсолютного ризику. У той же час зсув значно нижчий, ніж у разі класичної похибки.

  Повний текст PDF - 1.766 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"