Громадянська ідентичність належить до соціальної ідентичності, зокрема до такої її специфічної форми, як організаційна ідентичність. Об'єктами громадянської ідентифікації (аналогічно до об'єктів організаційної ідентифікації) є спільнота громадян (аналог колективу організації; спільнота зі спільними й типовими проблемами організації їхнього життя, що об'єднані територією, на якій діють закони певної держави) і держава (організація в цілому; держава як організація суспільства). Громадянська ідентичність особистості виявляється на індивідуальному й соціальному рівнях. Соціальний рівень поділяється відповідно до об'єктів громадянської ідентифікації, на груповий (колективний) та інституціональний (організаційний). На інституціональному ("громадянин - держава") рівні йдеться про включення особистості в правовий, економічний, аксіологічний, символічний простори держави; особливості соціальної перцепції особистістю держави, образ держави, довіру й лояльність до неї тощо. Груповий ("громадянин-спільнота громадян") рівень передбачає включеність особистості в спільноту громадян, підкріплену (або ні) суб'єктивним почуттям внутрішньої єдності зі своїми співвітчизниками, почуттям громадянської спільності (почуття "Ми") - переживанням взаємозв'язку, солідарності, спільності історичної долі та типовості проблем життя з іншими громадянами. індивідуальний (персональний, "Я як громадянин") - рівень особистісних самокатегоризацій (виявляються як індивідуально-відмінні характеристики), індивідуального осмислення громадянської належності разом з емоційно-ціннісним наповненням; переживання сенсу й цінності власного життя в цьому соціумі. Громадянська ідентичність являє собою єдність когнітивного (усвідомлення своєї належності до держави в ролі її громадянина та спільноти громадян; знання й образно-символічні уявлення щодо держави, громадянства та громадян), ціннісного (суб'єктивна значущість, важливість членства; поділяння державницьких цінностей і цінностей громадянської спільноти), афективного (емоційне ставлення до свого членства, переживання "моє/не моє", почуття гордості, сорому, патріотизму тощо), конативного (зумовлює громадянську поведінку та визначає форми діяльності (чи бездіяльності)стосовно держави й співгромадян - активність, уключеність, дотичність/пасивність, байдужість, ворожість, протест, протистояння й т. ін.; готовність індивіда діяти відповідно до інтересів держави та громадянської спільноти; громадянська участь/активність чи пасивність щодо обстоювання громадянських прав і цінностей) компонентів. При створенні діагностичного інструментарію для дослідження громадянської ідентичності пропонуємо використовувати асоціативний тест, психо-малюнок та метод семантичного диференціалу.

  Повний текст PDF - 259.104 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"