Наукова періодика України | Психологічні перспективи | ||
Демчук О. А. Емпіричні референти дослідження феномену особистісної безпорадності / О. А. Демчук // Психологічні перспективи. - 2017. - Вип. 29. - С. 48-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2017_29_6 Розглянуто психологічний феномен набутої (завченої, прищепленої) безпорадності, яка внаслідок генералізації на інші сфери діяльності проявляється на особистісному рівні як інтегральна особистісна властивість. Наслідками особистісної безпорадності є пасивність і зниження енергетичного потенціалу на трьох рівнях: діяльності (поведінки), емоцій та мотивації. Теоретично обгрунтовано необхідність виокремлення емпіричних референтів безпорадності - реальних ознак, що фіксують наявність або відсутність досліджуваної властивості у суб'єкта. Визначено діагностичні критерії особистісної безпорадності: локус контролю та атрибутивний стиль (когнітивний (раціональний) компонент безпорадності), переважаючі емоційні стани (афективний компонент безпорадності), особливості мотивації досягнення (мотиваційний компонент безпорадності). Описано емпіричну схему дослідження: підбір психодіагностичного інструментарію, формування вибіркової сукупності, обгрунтування емпіричних ознак (референтів) та методів аналізу й узагальнення отриманих результатів. Застосовано методи математичної статистики (кластерний, факторний аналіз) для підтвердження правомірності виокремлення та достовірності емпіричних референтів особистісної безпорадності. Узагальнено результати емпіричного дослідження, на основі яких конкретизовано когнітивні, емоційні та діяльнісно-мотиваційні особливості безпорадності у сучасних студентів та диференційовано вибірку на групи залежно від специфіки поєднання та прояву визначених компонентів та детермінант безпорадності. Підтверджено, що діагностичними критеріями сформованої особистісної безпорадності досліджуваних можна вважати: низький рівень суб'єктивного контролю (екстернальність), песимістичний атрибутивний стиль, переважання негативних емоційних станів (утома, підвищена тривожність, пригніченість), низький рівень домагань (переважання мотиву уникнення невдач, невиражені мотиви пізнавальної діяльності та мотиви змагальності, невіра в позитивні результати діяльності тощо). Виокремлено додаткові емпіричні референти особистісної безпорадності: емоційний дисонанс, деструктивний самоконтроль, реактивна агресивність, низька самоцінність, ригідність Я-концепції, інертність процесів та механізмів саморозвитку. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Демчук О. А. Емпіричні референти дослідження феномену особистісної безпорадності / О. А. Демчук // Психологічні перспективи. - 2017. - Вип. 29. - С. 48-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2017_29_6.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |