Презентовано теоретико-методологічне та емпіричне обгрунтування змісту соціально-ідентифікаційної детермінації переживання сепараційної тривоги підлітків, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Окреслено основні аспекти запропонованої дослідницької позиції теоретичного аналізу й розробки програми емпірико-діагностичного вивчення. Теоретична концептуалізація проблеми торкається розгляду аспектів прояву сепараційної тривоги в підлітковому віці. Конкретизовано зміст, рівні та форми сепараційної тривоги та специфіку моделей соціальної ідентифікації людини. Відзначено специфічність дослідження сепараційної тривоги на когнітивно-поведінковому рівні її прояву, що визначається через досягнення соціальної ідентичності підлітка. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дослідження надають змогу конкретизувати соціально-ідентифікаційний профіль прояву сепараційної тривоги підлітків у ході лікувальної реабілітації: збільшення показників тривожності вміщує ознаки виражених сепараційних переживань у вигляді надійної прив'язаності до матері та соціально-ідентифікаційних характеристиках заниженої самооцінки, несформованої самокритики й незадоволеності собою, що в особистісно-поведінковій сфері характеризує цих дітей як підозрілих, ворожих і депресивних; низький фон тривожності підтверджує прояв сепараційних переживань у вигляді уникаючої прив'язаності до батька й тривожно-амбівалентної прив'язаності до матері та соціально-ідентифікаційних характеристиках розвиненої самокритики та моральності, що в особистісно-поведінковій сфері найвиразнішими робить комунікабельність, сформовану силу волі та розвинутість уяви.

  Повний текст PDF - 251.985 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"