Представлено результати теоретичного аналізу аргументації як виду дискурсу, що відображає індивідуальні комунікативно-мовленнєві стилі. Аргументація тлумачиться як когнітивно-комунікативний процес, який представлений когнітивними механізмами прийняття рішення щодо висловлення власної позиції та комунікативними способами донести це рішення до адресата. Грунтовно описано прямий/непрямий, стислий/розгорнутий стилі та наведено психолінгвістичні маркери їх прояву. Для прямого стилю характерні індивідуалізм, низький рівень включення в контекст, утвердження власних потреб та інтересів, для непрямого стилю - колективізм, високий рівень спрямованості на співрозмовника, утвердження спільних потреб та інтересів. Психолінгвістичними маркерами прямого/непрямого стилю є займенники "я/ми", вставні слова високого/низького ступеня вірогідності "напевно", "безсумнівно", "абсолютно", "точно", "безумовно", "безперечно/мабуть", "можливо", "ймовірно". Розгорнутий/стислий стилі характеризуються використанням розгорнутого експресивного/стислого мовлення зі стилістичними прийомами / або мовлення з недомовленостями, паузами й замовчуванням. Висвітлено процедуру психолінгвістичного аналізу аргументації відповідно до таких критеріїв: кульмінаційність/некульмінаційність тексту, наявність горизонтальної/вертикальної макроструктури, ланцюговості та комплексності мікроструктури аргументації. Макроструктура виражає глобальну організацію тексту-аргументації, зокрема дедуктивний чи індуктивний хід міркувань мовця. Мікроструктура являє собою специфічну організацію конкретного тексту аргументації, співвідношення однієї частини аргументації з іншими. Відповідно до наведених критеріїв визначено види комунікативно-мовленнєвих стилів. Наведено результати оцінки та ступінь відповідності кодування висловлювань у різних експертів, а також окреслено способи подальшого вивчення міжособової взаємодії студентів на основі отриманих результатів.

  Повний текст PDF - 669.819 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"