Розглянуто основні підходи до тлумачення поняття "емоційний інтелект". Проаналізовано п'ять основних здібностей у його структурі. Визначено основні напрями дослідження цього конструкта з погляду можливості його формування в дитячому та підлітковому віці. Виокремлено головні недоліки таких розвивальних програм. Здійснено спробу застосувати системний підхід до визначення змісту прийомів формування емоційного інтелекту в найбільш сенситивному періоді розвитку особистості - підлітковому. На основі підходу Г. О. Нестеренко щодо розуміння єдності процесів саморозвитку та саморегуляції, внутрішнього змісту діяльності [1, с. 60], а також уявлення про одне з провідних новоутворень підліткового віку - саморефлексію (за П. М. Якобсоном), запропоновано зміст прийомів для цілеспрямованого розвитку емоційного інтелекту в підлітковому віці, який системно визначений у межах таких блоків: когнітивного, практичного та корекційного. До когнітивного блоку віднесено послідовні прийоми самоспостереження - самопізнання - самоусвідомлення - самовизначення та самообмеження. У практичному блоці проаналізовано процеси самовповноваження - самопрограмування - самовдосконалення - самоактуалізації і самореалізації. Відповідно, у корекційному блоці запропоновано розглядати прийоми розвитку емоційного інтелекту на основі процесів самоаналізу - самооцінки - самоконтролю та самоврядування. Завдяки прийомам когнітивного блоку підліток набуває знання про емоційно розумну поведінку й усвідомлює нераціональність наявного власного діапазону форм емоційного реагування. Практичний блок надає змогу запрограмувати себе на поведінку, яка б сприяла розвитку емоційного інтелекту. В результаті корекційного блоку підліток оцінює ефективність реалізації прийнятих форм емоційного реагування.

  Повний текст PDF - 397.444 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"