Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення феномену залежності особистості. Проаналізовано розуміння цього феномену з позицій різних підходів - клініко-психологічного, феноменологічного та суб'єктного. Розкрито суть суб'єктного підходу, обгрунтовано можливість його використання у вивченні феномену залежності в системі психологічних явищ. Доведено, що використання суб'єктного підходу надає можливість найбільш повно наблизитися до сутнісного розуміння залежності: з'ясувати місце залежності в системі психологічних явищ, описати типологічні характеристики саморегуляції, визначити індивідуальний особистісний сенс залежної поведінки, проаналізувати зовнішні та внутрішні механізми її виникнення, пов'язати прояви залежності зі стагнацією особистісного розвитку та втратою суб'єктності. Розкрито поняття "суб'єктність", теоретично доведено, що використовування цієї категорії значно розширює межі тлумачення залежності, розкриває її сутнісні характеристики, дає змогу об'єднати зовнішні та внутрішні детермінанти залежної поведінки. Проаналізовано різні погляди класиків психологічної науки та сучасних науковців щодо поняття залежності особистості в різних контекстах. Використання суб'єктного підходу дає можливість не лише найбільш повно наблизитися до сутнісного розуміння феномену залежності, а й відкриває нові можливості для емпіричних досліджень, зокрема комунікативної залежності, а також обгрунтовує використання в дослідницькій діяльності низки діагностичних інструментів для її вивчення.

  Повний текст PDF - 424.61 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"