Проаналізовано результати соціально-психологічної атестації керівників у сфері державного управління, які отримано за допомогою авторської методики. З'ясовано, що найбільшим стимулом самовдосконалення керівників у сфері державного управління є любов до своєї роботи (26,8 %); домінує демократичний стиль керівництва (43,9 %); здебільшого керівники мають внутрішню локалізацію контролю (89,3 %); більшість керівників - сангвініки (72,5 %); найбільше керівників, які в конфліктних ситуаціях послуговуються стратегією "співробітництво" (58,2 %); більшість керівників - інструментальні лідери (61,79 %); найчастіше трапляється тип керівника "незамінний" (30,7 %). За результатами таблиць узгодженості й непараметричного критерію хі-квадрат з'ясовано, що оцінки індивідуально-психологічних та соціально-психологічних властивостей керівників статистично достовірно різняться залежно від посадового статусу суб'єкта оцінювання (<$E р~<<~0,05>) та статистично достовірно не різняться залежно від його статі та стажу державної служби (<$E р~>>~0,05>). За результатами соціально-психологічної атестації керівників у сфері державного управління виявилося, що рівень розвитку професійно важливих якостей у 96 % керівників - вище середнього, а у 4 % керівників - високий. З допомогою множинного регресійного аналізу (покроковий метод) з'ясовано, що рівень професійно важливих якостей керівника впливає на результативність його діяльності на 59,7 % та побудовано відповідне рівняння регресії. Щодо рівнів професійної компетентності керівників у сфері державного управління, то виявили, що 87 % керівників, які пройшли соціально-психологічну атестацію, мають достатній рівень професійної компетентності; 9 % - середній рівень; 4 % керівників - високий рівень.

  Повний текст PDF - 438.276 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"