Викладено результати теоретичного й емпіричного дослідження психолінгвістичних особливостей мовлення особистості в ситуації емоційної напруги. Обгрунтовано актуальність обраної проблеми, відзначено її недостатню розробленість і в теоретичному, і в прикладному аспектах. Здійснено огляд останніх наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у цій галузі. Проаналізовано й обгрунтовано доцільність вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. Дослідження проводилось у Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, вибірку склали студенти факультету психології. Описано теоретичні, емпіричні методи, які використовували для реалізації завдань дослідження. Обгрунтування результатів дослідження містить огляд та інтерпретацію отриманих даних зіставного аналізу спонтанного нейтрального та спонтанного емоційного мовлення студентів. Емпіричне вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги дало змогу встановити такі його особливості: збільшення кількості пошукових слів, вибір більш стереотипного словника, слів із чіткою позитивною чи негативною конотацією, поява слів- паразитів, зростання вживання часток, вигуків; семантично нерелевантні повтори фраз, частин фраз, одного слова, складів, незавершеність слова, речення та зростання кількості самокорекцій, поява некоректованих і, ймовірно, неусвідомлюваних мовцем помилок узгодження мовних одиниць.

  Повний текст PDF - 221.521 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"