Концептуальна матриця вікової зрілості особистості в контексті її готовності до пенсії

Магдисюк, Л. І.

Наведено результати теоретичного аналізу вікової зрілості особистості в контексті її готовності до пенсії. Представлено динаміку вікової періодизації в науковій думці. Зазначено, що зрілість - найтриваліший період розвитку особистості, який характеризується тенденцією до досягнення найвищого розвитку духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей. Використання хронологічного віку є умовним, оскільки в межах одного соціально-історичного періоду, однієї культури, однієї вікової когорти існують індивідуальні відмінності. Виділяють чотири види віку: хронологічний, біологічний, соціальний, психологічний. Окреслюють основні завдання періоду зрілості. Головним віковим новоутворенням періоду зрілості можна вважати продуктивність. Зазначено, що проблемою українського суспільства є сприйняття пенсіонерів крізь призму стереотипів, які визначають негативне ставлення молоді, що проявляється як соціальне явище "ейджизм". Запропоновано концептуальну модель психологічної готовності осіб до виходу на пенсію, на основі особистісно-діяльнісного підходу. Обгрунтовано компоненти психологічної готовності (когнітивний, емоційно-вольовий, мотиваційний, конативний) до виходу на пенсію, які цілісно забезпечують ефективність та результативність безболісного припинення професійної діяльності. Обгрунтовано компоненти психологічної готовності особистості пізньої зрілості до виходу на пенсію: когнітивний, який полягає в потребі людини отримувати необхідні знання, вмінні мобілізувати свої знання та досвід; емоційно-вольовий виконує функцію покращення навичок психічної саморегуляції, самоконтролю; мотиваційний полягає в спрямованості особистості до позитивного сприйняття навколишнього середовища, свого майбутнього, усвідомлення власної значущості; конативний спрямовує особистість до певної поведінки (спорт, хобі, активний відпочинок).


	Наукова періодика України		Психологічні перспективи