Розглянуто комплекси перехідних металів: моно-, бі- та гетерополііонні хелатні сполуки міді, нікелю, цинку, кадмію, полііонні поверхневі комплекси міді, реакційноздатні функціоналізовані мідь- і нікельвмісні прекурсори як активні координаційні модифікатори полімерних систем in situ. Увагу приділено комплексам, що містять парамагнітні іони, оскільки їх наявність надає змогу використовувати метод ЕПР для аналізу стану іона металу як у ізольованому модифікаторі, так і безпосередньо у координаційному центрі структурування полімеру. За допомогою методів електронної та радіоспектроскопії вивчено координаційно ненасичені комплекси Cu<^>2+, утворені на поверхні неорганічних та органічних полімерних адсорбентів. Для функціоналізованих хелатних комплексів металів, виходячи з аналізу їх реакційної здатності, запропоновано одержання біметаловмісних полімерів на основі одночасної полімеризації мідь- і нікельвмісних прекурсорів з приблизно однаковою реакційною здатністю.

  Повний текст PDF - 521.857 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"