Побудовано математичну модель з використанням елементів теорії поля корегування подачі фарбового розчину для налаштування друкарської машини до друку та оптимальності її передачі на відбиток. Визначення оптимальних вели чин керування подачею друкарської фарби визначено більш критичним, ніж керу вання зволожувальним розчином через наявність зонального впливу на її подачу та різну площу друкувальних елементів на друкарській формі. Моделювання процесу дозволяє передбачити використання причинно-наслідкових зв'язків задля досягнення стабільності процесу друкування від початку прилагоджування машини до друку до завершення процесу друку протягом всього накладу. Через потік векторного поля засобами інтегрального числення досліджено перенесення фарби із друкарської форми на відбиток. Визначено товщину фарбового шару, як висоту циліндричної поверхні, з урахуванням її оптимального максимального перенесення на площину. Отримані залежності розширюють раніше проведені дослідження та дозволяють точніше зрозуміти характер фарбоперенесення у плоскому офсетному друці за реальних умов при відсутності можливості керування зональною подачею зволожувального розчину. Виходячи із поняття дивергенції, на основі експериментальних даних, проведено дослідження розподілу оптичних густин, значень колірних відмінностей по всій ширині відбитка в динаміці.

  Повний текст PDF - 1.306 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"