Досліджено динаміку вихрових петель з моменту реконекції до їх розпаду. Чисельні дослідження проводилися в рамках моделі вихрових ліній при різних температурах і для різних вихідних даних. Показано, що при ненульових температурах після моменту реконекції, тобто при наявності великих збурень, спостережено підвищену швидкість розсіювання сумарної кінетичної енергії внаслідок сили взаємного тертя. Потужність дисипації зростає зі збільшенням температури. Величина модуля вихрового імпульсу розпадається лінійно, починаючи з моменту реконекції, а також має універсальну форму. Біля абсолютного нуля при обраному просторовому розділенні каскад кельвінових хвиль не спостерігається, мабуть, це відбувається в меншому масштабі. Одержано часові залежності довжини вихрових петель, середньої кривизни, мінімальної відстані між збуреннями.Досліджено динаміку вихрових петель з моменту реконекції до їх розпаду. Чисельні дослідження проводилися в рамках моделі вихрових ліній при різних температурах і для різних вихідних даних. Показано, що при ненульових температурах після моменту реконекції, тобто при наявності великих збурень, спостережено підвищену швидкість розсіювання сумарної кінетичної енергії внаслідок сили взаємного тертя. Потужність дисипації зростає зі збільшенням температури. Величина модуля вихрового імпульсу розпадається лінійно, починаючи з моменту реконекції, а також має універсальну форму. Біля абсолютного нуля при обраному просторовому розділенні каскад кельвінових хвиль не спостерігається, мабуть, це відбувається в меншому масштабі. Одержано часові залежності довжини вихрових петель, середньої кривизни, мінімальної відстані між збуреннями.

  Повний текст PDF - 1.218 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"