Уперше теоретично обгрунтовано та розроблено організаційно-педагогічні умови та структурно-функціональну модель формування та розвитку технічного мислення бакалаврів машинобудування спеціальності 131 "Прикладна механіка". Визначено поняття "технічне мислення бакалавра машинобудування", встановлено його структурні компоненти: володіння мовою техніки, понятійний, образний, практичний та оперативно-алгоритмічний. Удосконалено засоби та методи формування та розвитку технічного мислення студентів технічного ВНЗ за умов аудиторного навчання, самостійної роботи, курсового проектування, а також практики. Уточнено зміст оперативно-алгоритмічного компонента технічного мислення майбутніх бакалаврів машинобудування за спеціальністю 131 "Прикладна механіка", критерії та показники сформованості технічного мислення. Подальшого розвитку набули наукові положення системно-діяльнісного, компетентнісного та контекстного підходів у фаховій підготовці майбутніх бакалаврів машинобудування. Розглянуто проблему формування технічного мислення у майбутніх бакалаврів машинобудування та здійснено теоретичне обгрунтування й експериментальну перевірку організаційно-педагогічних умов, що забезпечують її вирішення в процесі професійної підготовки майбутніх інженерів-машинобудівників. Визначено зміст поняття "технічне мислення майбутніх бакалаврів машинобудування" як здатність використовувати комплекс інтелектуальних процесів (понятійне, образне, практичне, оперативно-алгоритмічне мислення та володіння мовою техніки) в їх поєднанні для усвідомлення суттєвих властивостей та відношень об’єктів професійно-технічної діяльності й ефективного і раціонального вирішення її завдань. Обгрунтовано критерії та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький та початковий) сформованості технічного мислення майбутніх інженерів-машинобудівників. Для кожного з критеріїв визначено відповідні показники. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування технічного мислення у бакалаврів машинобудування. Структурно-функціональна модель процесу формування технічного мислення визначає параметри організації цього процесу, грунтується на комплексному формуванні компонентів технічного мислення та реалізується в ході чотирьох етапів: мотиваційно-цінністного, змістового, базового, професійно-діяльнісного та інтегративного аналітико-коригувального. Експериментально доведено ефективність структурно-функціональної моделі й розроблених організаційно-педагогічних умов формування технічного мислення майбутніх бакалаврів машинобудування.

  Повний текст PDF - 348.82 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"