Теоретико-методологічні засади визначення категорії регулятивний потенціал держави: гносеологічний аспект

Шевчук, С. В.

Розглянуто категорію "регулятивний потенціал держави" з позицій гносеологічного підходу та у контексті розуміння подій, явищ і процесів, що виникають при забезпеченні митних інтересів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. У ході дослідження було з'ясовано, що за умов транспарентності та трансформації глобального економічного простору необхідність перегляду позицій активізації регулятивного потенціалу держави у контексті забезпечення національних інтересів є необхідною вимогою часу. Проаналізовано та систематизовано позиції науковців у розумінні сутності визначення "регулятивний потенціал держави", а також запропоновано авторський підхід інтерпретації відповідної дефініції. Акцентовано увагу на різновекторності позицій розуміння природи сентенції, що в загальному форматі зменшує ефективність її застосування та впливає на загальнодержавний стан функціонування системи державного регулювання в цілому. Виокремлено позицію інтерпретації сентенції західною економічною школою, що вбачає в категорії "регулятивний потенціал держави" більшою мірою людські, фінансові ресурси, законодавчу базу та досвід, на відмінну від вітчизняних дослідників, які акцентують увагу на можливостях і засобах, що в процесі регулювання дають результат, а також встановлено різноаспектність вживання поняття у розрізі видів діяльності. Акцентовано увагу на провідній ролі держави, у площині забезпечення її управлінської та організаційної ролі, у реалізації регулятивного потенціалу щодо забезпечення митних інтересів. Сформовано гіпотезу, що саме механізми державного регулювання здійснюють пошук скритих та активізацію наявних резервів, можливостей та ресурсів у досягненні позитивних показників господарської діяльності, що обумовлює тісний взаємозв'язок регулятивного потенціалу держави із заходами та інструментарієм державного регулювання економіки.


	Наукова періодика України		Проблеми економіки