Проаналізовано діючі корупційні механізми у вищій освіті, їх вплив на показник якості та надання рекомендацій щодо їх подолання. Запропоновано ігрові методи для аналізу корумпованої взаємодії у процесі одержання освіти. Визначено дві категорії викладачів-хабарників: хабарники-професіонали та хабарники-аматори. Підкреслено, що існування професіоналів можливо тільки за умов системної корупції, коли частка ризиків перекладається на адміністрацію вишу. Діяльність аматорів проаналізовано за допомогою ігрових методів. Побудовано платіжну матрицю студента та викладача, причому остання включає ймовірність можливість виявлення та покарання корупційних дій. Показано, що за сучасних умов існує сідлова точка, коли як студент, так і викладач використовують протиправні стратегії. Перехід до змішаних стратегій можливий тільки у випадку суттєвого зростання ймовірності виявлення корупційних дій з боку викладача або зростання розміру покарання. Суттєве покращення ситуації можливе у випадку, коли у населення країни зміняться погляди на ефективність знань як джерела людського капіталу.

  Повний текст PDF - 487.738 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"