Актуалізовано проблему посилення інноваційної складової у стратегічному управлінні промисловими підприємствами в умовах глобалізації. Розглянуто сутність і особливості інноваційного розвитку підприємницьких структур у контексті їх конкурентоспроможності. Акцентовано увагу на тому, що інноваційний розвиток мусить забезпечувати підприємствам збільшення своєї здатності до створення продуктів, що мають споживчу цінність. На основі аналізу змісту й напрямів інноваційної діяльності промислових підприємств доведено, що її результати не створюють умов для їх інноваційного розвитку. Аргументовано, що за характером здійснюваних змін інноваційний розвиток є революційним перетворенням економічної системи, що змінює її системний атрактор відповідно до нового етапу функціонування. Це підвищує життєздатність підприємств у контексті економічної діяльності, робить їх гнучкішими, здатними до адаптації у довгостроковому періоді. Підкреслено, що при цьому зростає рівень гетерогенності підприємств за факторами ресурсів, процесів і переваг. Показано зв'язок між гетерогенністю економічних ресурсів і вибором менеджменту підприємства певного типу конкурентних стратегій. Аргументовано, що вибір типу конкурентної стратегії залежить від здатності підприємства до рекомбінації ресурсів і процесів. Висловлено припущення про доцільність зміни підходів до організації інноваційної діяльності підприємств - для підвищення її результативності у напрямі рекомбінації ресурсів. Зазначено, що це може бути досягнуто через реалізацію концепції "менеджменту різноманітності". Охарактеризовано концептуальні основи реалізації менеджменту різноманітності. Вказано, що її організаційною основою є децентралізація управління, яка розширює мотиваційну основу учасників інноваційного пошуку.

  Повний текст PDF - 472.409 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"