Мета роботи - виявлення взаємозв'язків між монетарною політикою і довгостроковою фінансовою стабільністю. Метод дослідження - ретроспективний аналіз макроекономічних і фінансових показників США й інших розвинутих країн. Показано, що ані неокейнсіанські, ані монетаристські підходи не здатні забезпечити одночасно довгострокову фінансову стабільність із низькими рівнями волатильності ВВП та інфляції. Крім того, політика інфляційного таргетування в розвинутих країнах не здатна усунути ризик значних макроекономічних рецесій. Стверджено, що причиною цих рецесій є зростання системного ризику через концентрацію фінансових ресурсів у банківському секторі та у власників нефінансових корпорацій. Ця концентрація має два ефекти: зростання морального ризику при кредитуванні; зменшення купівельноспроможного попиту з боку домогосподарств. Перерозподіл фінансових ресурсів між різними групами макроекономічних агентів не відбувається за короткий проміжок часу, а є результатом довгострокової монетарної політики. Оскільки сучасна економічна статистика має певні методологічні проблеми з розрахунком коефіцієнта Джині, для дослідження динаміки нерівномірності розподілу фінансових ресурсів у США запропоновано такий показник, як частка заробітної плати у ВВП. Проведений ретроспективний аналіз монетарної політики США показав, що з поля зору регуляторів випадає важливий системний показник, який характеризує рівномірність розподілу фінансових ресурсів між макроекономічними агентами. Від розподілу фінансових ресурсів залежить розподіл ризиків у макроекономічній системі, що визначає її фінансову стабільність. Обгрунтовано необхідність розроблення методів монетарної політики, які б одночасно мінімізували волатильність ВВП, інфляцію та підтримували рівномірність розподілу фінансових ресурсів на прийнятному рівні.

  Повний текст PDF - 648.564 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"