Кредитна криза та її трансформування в кризу суверенного боргу проілюстрували обмеженість традиційної макрофінансової політики. Фінансова криза довела, що пріоритет цінової стабільності не гарантує макроекономічної стабільності. Перегляд цілей і завдань грошово-кредитної політики відбувається в багатьох країнах. Для забезпечення макроекономічної стабільності центральні банки повинні використовувати нові інструменти, які будуть розглядати фінансову стабільність як додатковий об'єкт. Починаючи з 2009 р. МВФ рекомендує центральним банкам використовувати макропруденційні інструменти для зниження макрофінансових ризиків та дисбалансів у структурі фінансової системи. Ефективність макропруденційної політики залежить від її калібрування з грошово-кредитною політикою. Зростання фінансових дисбалансів у перше десятиліття після впровадження євро, наявність суперечливих фіскальних стратегій, розгортання спіралі швидкого кредитування та інфляції цін призвели до апраксії в грошово-кредитній політиці, а податково-бюджетна політика була обмежена інституційними механізмами. Акумулюючи кошти в період профіциту бюджету, країни - члени ЄВС намагалися зменшити асиметричні шоки. Пріоритет цінової стабільності в ЄВС був досягнутий, але економіки в цих країнах потерпали від фінансових дисбалансів. Макропруденційна політика спрямована на запобігання й пом'якшення системного ризику та відіграє помітну роль у реформуванні нової політики центральних банків. Саме тому європейські країни розробляють нові методики та інституційні рамки для реалізації нової макропруденційної політики. Проблема структурного арбітражу та можливість виникнення нових фінансових диспропозицій в ЄВС стає все більш імовірною. Перетікання фінансових капіталів та фінансових інститутів з більш жорстких до більш м'яких юрисдикцій пов'язане з налаштуванням макропруденційної політики. Розглянуто макропруденційну політику центральних банків, проаналізовано фінансові дисбаланси ЄВС, починаючи з 1999 р., охарактеризовані основні макропруденційні інструменти та розглянуті країни ЄВС, які почали їх застосовувати. Проаналізовано ефективність використання основних макропруденційних інструментів в екстраполяції на поміякшення виявів системного ризику. Визначено напрями взаємодії макропруденційної та грошово-кредитної політики в ЄВС. Розглянуто проблему макропруденційної міграції, яка може викликати нову загрозу фінансової асиметрії в ЄВС.

  Повний текст PDF - 440.209 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"