Обгрунтовано теоретико-методологічні засади щодо управління конкурентоспроможністю сільськогосподарського землекористування, що базується на знаннях. Проаналізовано підходи до визначення терміну "економіка знань". Розкрито поняття "конкурентоспроможність землекористування". Викладено складові конкурентоспроможності землекористування. Запропоновано модель регіональної конкурентоспроможності землекористування, що формує стратегічні орієнтири конкурентоспроможності та умови її забезпечення. Викладено пріоритети розвитку землекористування, що базується на знаннях, його умови. Проаналізовано регіональні особливості аграрного виробництва. Розкрито переваги стратегії забезпечення конкурентоспроможності. Проаналізовано механізм регулювання конкурентоспроможності землекористування, що базується на знаннях. Доведено, що конкурентоспроможність землекористування слід розглядати з точки зору її інноваційності. Вказано, що тільки на основі економіки знань можна досягти тісної конвергенції сільськогосподарського землекористування як важливої умови його конкурентоспроможності.

  Повний текст PDF - 407.79 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"