Визначено та розкрито методологічні принципи дослідження механізму функціонування та розвитку фінансового сектору (ФС) української економіки в сучасних умовах: визнання пріоритетної ролі суб'єктивних чинників динаміки фінансових ринків відносно об'єктивних у короткостроковій і середньостроковій перспективах; урахування комплементарної взаємодії інститутів ФС з усіма іншими елементами інституційної системи, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки; врахування нелінійного характеру розвитку ФС в умовах глобалізації; врахування множинного характеру моделей фінансової поведінки економічних суб'єктів і визнання обмеженої раціональності цієї поведінки; необхідність урахування при дослідженні сучасних тенденцій розвитку ФС не лише об'єктивної логіки та історії цього процесу, але й розвитку наукових уявлень щодо нього та (особливо) їх коректному розповсюдженню у суспільстві; врахування обмеженості засобів державного регулювання ФС, спрямованих на подолання негативних наслідків нераціональної економічної поведінки суб'єктів фінансових ринків; розуміння щодо можливості виникнення неочікуваних ефектів інституційної взаємодії всередині ФС, які супроводжуються мутаціями інститутів, зокрема негативними, виникненням інституційних пасток і консервацією властивостей, не притаманних йому у звичайних умовах.