Мета статті - дослідження синектики як методу активізації творчого мислення персоналу, розкритті особливостей даного методу. З'ясовано, що в процесі синектики доцільно використовувати три загальних типа дій: "гру" зі словами та дефініціями, "гру" з запереченням будь-якого ключового закону, стандарту, наукового поняття та "гру" з метафорою. Визначено основний інструмент синектики - аналогію та її різновиди: пряму, особисту, символічну та фантастичну. Запропоновано приблизні етапи синектики та визначено переважність ірраціонального характеру цього методу, відсутність логіки та необхідність відмови від тріади "раціональність - серйозність - солідність". Сформовано вимоги до синектора: широкий світогляд, лідерські та організаторські якості, знання психології. Сформовано вимоги і до учасників синектичного колективу. Визначено характеристики (тип інтелекту, емоційність, вік) та їх співвідношення, якими повинні володіти учасники подібної групи, які сприятимуть максимізації її креативності. Для побудови синектичного колективу найбільш доцільно класифікувати "новаторів" згідно з сімома видами інтелекту: лінгвістичний, логічно-математичний, просторовий, тілесно- кінестетичний, музичний, інтраперсональний, інтерперсональний. Визначено, що до синектичного колективу в першу чергу повинен бути включений експерт у конкретній галузі знань, в якій проводяться дослідження. Він, залежно від ситуації, може грати роль "енциклопедії" або "критика", а також повинен виступати в ролі "перекладача". Обгрунтовано актуальність і необхідність використання синектики у процесі створення інновацій, пошуку рішень через прояв у цьому методі ефекту синергії завдяки різноплановості складу його учасників.

  Повний текст PDF - 300.405 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"