Сьогодні в Україні практично відсутні системи первинного регулювання частоти та потужності (ПРЧП), а кількості електростанцій, що здатні забезпечити ОЕС України резервами з вторинного регулювання частоти (ВРЧП), не вистачає. Однією з основних причин виникнення цієї ситуації є відсутність методів стимулювання та оплати електростанціям за надання допоміжних послуг (ДП), зокрема із регулювання частоти. Методи конкурентного відбору постачальників ДП, що використовуються в Європі та світі, не можуть сьогодні використовуватися в Україні внаслідок відсутності виробничих потужностей та технічних можливостей для повноцінного ПРЧП та ВРЧП в ОЕС України. На основі аналізу світового досвіду, правил оптового ринку електричної енергії України та спираючись на проведені дослідження запропоновано метод з визначення основної складової витрат, пов'язаних із наданням ДП - витрат на підтримку стану готовності i-го енергоагрегату електростанції до надання ДП з ПРЧП та/або ВРЧП. Такі витрати визначаються величиною втраченої вигоди, що виникає внаслідок необхідності утримання резерву активної потужності, яка могла бути використана власником енергоагрегату електростанції для продажу електричної енергії на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ), незалежно від фактичного використання цього резерву під час надання ДП. Запропонований метод можна використовувати як в існуючій сьогодні в Україні моделі ОРЕ, так і у ході впровадження балансуючого ринку електричної енергії.