Запропоновано оцінювати ефективність енергетичних технологій (установок) за значеннями абсолютної енергетичної віддачі, як різниці між наявним потенціалом та затратами енергії, які визначаються сумою витрат енергії на створення, експлуатацію та утилізацію енергоустановки. Висвітлено положення методики оцінки ефективності технологій за показниками повних енергетичних витрат та методики визначення енергетичних витрат за статтями, які не визначаються існуючими стандартами. У якості показника, який може бути застосований для порівняння принципово різних технологій та установок, запропоновано використовувати коефіцієнт енергетичної ефективності, який являє собою відношення повної енергетичної продуктивності установки за термін існування до величини повних енергетичних витрат, пов'язаних із створенням систем та установок, їх експлуатацією та обслуговуванням, а також з ліквідацією у кінцевому підсумку. На прикладах окремих технологій використання енергії з відновлюваних джерел показано, що не всі вони за сьогоднішніх умов є доцільними для використання. Розглянуто ряд технологій (СЕС (теплові), ГеоТЕС, біоетанол і частково біодизельне паливо) та показано, що вони є ще проблемними і потребують вдосконалення з метою зниження витрат енергії на їх створення, експлуатацію та ліквідацію залишків обладнання після закінчення терміну експлуатації, оскільки за розрахунками витрати енергії на їх створення більші ніж віддача енергії від них за час експлуатації.

  Повний текст PDF - 429.828 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"