Визначено сутність поняття "міжособистісні взаємини" та подано їх структуру, проаналізовано роль в особистісному зростанні підлітків. Досліджено стан професійної готовності майбутніх вчителів до формування міжособистісних взаємин в учнівському колективі підлітків. Охарактеризовано технології формування оптимальних міжособистісних взаємин у підлітковому колективі школярів. Розроблено модель і визначено структурні компоненти системи професійної підготовки майбутніх вчителів до організації міжособистісних взаємин в учнівському колективі: загальні та специфічні принципи, методологічні підходи, єдність теоретичної та практичної підготовки, методи та форми підготовки, орієнтаційний, навчально-моделювальний і результативно-коригувальний етапи підготовки, педагогічні умови реалізації системи, критерії та показники рівнів сформованості готовності, де кінцевим результатом є сформованість ціннісно-мотиваційного, когнітивного та функціонально-технологічного компонентів готовності.Подано трактування професійно-педагогічної компетентності. Визначено п’ять компонентів компетентності: спеціальну і професійну компетентність свого предмета; методичну компетентність, що стосується способів формування знань і умінь учнів; соціально-психологічну компетентність у сфері процесів спілкування; диференційно-психологічну компетентність у межах мотивів, здібностей учнів; аутопсихологічну компетентність на фоні переваг та недоліків власної діяльності й особистості. Визначено ключові компетентності не лише як комплекс певного рівня знань, умінь, навичок та ставлень, здатність здійснювати професійну діяльність, а як оволодіння комплексом знань та вмінь особистісно-діяльнісного характеру. Запропоновано перелік базових компетентностей, що охоплюють: уміння вчитися, громадянську, загальнокультурну, компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій, соціальну, підприємницьку і здоров’язберігальну. Подана трактовка профессионально-педагогической компетентности. Определены пять компонентов компетентности: специальная и профессиональная компетентность своего предмета; методическая компетентность касается способов формирования знаний и умений учащихся; социально-психологическая компетентность в области процессов общения; дифференциально-психологическая компетентность в пределах мотивов, способностей учащихся; аутопсихологическая компетентность на фоне преимуществ и недостатков собственной деятельности и личности. Определены ключевые компетентности не только как комплекс определенного уровня знаний, умений, навыков и отношений, способность осуществлять профессиональную деятельность, а как овладение комплексом знаний и умений личностно-деятельностного характера. Предложен перечень базовых компетенций, охватывающих: умение учиться, гражданскую, общекультурную, компетентность по информационным и коммуникационным технологиям, социальную, предпринимательскую и здоровьесберегающую. Interpretation of professional pedagogical competence is presented. Five components of competence are defined: special and professional competence within the teacher’s subject; methodical competence, dealing with ways of forming pupils’ knowledge and skills; social-psychological competence in the field of communication; differential-psychological competence within pupils’ motives and abilities; autopsychological competence in the context of own activity’s and personality’s advantages and disadvantages.

  Повний текст PDF - 444.337 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"