Розвиток змісту гімназійного суспільствознавства на початку ХХ століття

Арешонков, В. Ю.

Висвітлено дискусії початку XX ст. навколо проблем змісту шкільної філософської пропедевтики й законознавства. Аналіз літератури свідчить, що початок XX ст. став часом пошуку педагогічною й науковою громадськістю оптимального змісту суспільствознавчої освіти в середніх навчальних закладах. Вивчення змісту навчальних предметів "Логіка" і "Психологія" надає підстави для висновку про формування поряд з традиційним знаннєвим підходом до змісту шкільної освіти початку XX ст. елементів діяльнісного підходу, що спрямовував учнів до осмислення необхідності застосування набутих знань у практичній діяльності (науковій, буденній, професійній). Відновлення на початку XX ст. викладання навчального предмета "Законознавство", який повинен був формувати правову свідомість учнівської молоді, спричинило дискусії щодо "правознавчої" чи "законознавчої" спрямованості курсу. Проаналізовано дискусії з приводу змісту курсу законознавства, що відбувалися серед педагогів і юристів на початку XX ст. і відображені в педагогічній періодиці того часу. Акцентовано увагу на позиціях провідних учених початку XX ст., які вважали, що правосвідомість учнів має формуватися на грунті визнання відомих юридичних понять, принципів, ідей або інститутів правильними, справедливими. Звідси випливало, що основу предмета мав становити матеріал про історичний розвиток і сучасний стан і позитивного права Європи, і юридичних учень про правильне, справедливе, необхідне для суспільства право. Зроблено висновок, що на початку XX ст. у науково-педагогічних дискусіях відбувався розвиток змісту шкільної суспільствознавчої освіти від знаннєвої парадигми до діяльнісної. Крім знань, вивчаючи філософську пропедевтику й законодавство гімназисти мали оволодіти ще й уміннями та навичками як необхідним інструментом для подальшої соціалізації в суспільстві.


	Наукова періодика України		Education and pedagogical sciences