Первинне ендопротезування колінного суглоба (ЕКС) є однією з найпоширеніших ортопедичних операцій. Проте в деяких випадках після хірургічного лікування можуть зберігатися функціональні порушення у вигляді контрактур суглобів, зниження сили навколосуглобових міязів, стійкого больового синдрому та високого рівня дисабілітації. Проаналізовано рандомізовані контрольовані дослідження, які відображають результати кінезіотерапії до та після первинного ЕКС у пацієнтів із гонартрозом, а також роботи з підсумками використання програм реабілітації у хворих на коксартроз і гонартроз, які перенесли ендопротезування ураженого суглоба. Пошук проведено в базі MEDLINE за 2009 - 2017 рр. Методики кінезіотерапії спрямовані на ранню мобілізацію пацієнтів і швидше досягнення функціональної незалежності. Аналіз даних первинного (до початку реабілітації) і контрольного (після лікування) обстежень показав в основній групі пацієнтів порівняно з контрольною поліпшення функції суглобів (<$E р~<<~0,05>), параметрів динамічного постурального балансу (<$E р~<<~0,05>) і зменшення інтенсивності болю (<$E р~<<~0,001>) у ранньому періоді спостереження. Проте через 12 міс. і більше після закінчення програми кінезіотерапії відмінності між групами були нівельовані. Несприятливі результати ЕКС певною мірою пов'язані зі зниженням функціональних можливостей чотириголового м'яза стегна внаслідок розвитку в ньому дегенеративних порушень і рефлекторного артрогенного м'язового інгібування. Висновки: відсутні індивідуальні програми кінезіотерапії, де визначено режим, дозування, інтенсивність фізичних вправ залежно від початкових функціональних можливостей колінного суглоба йопорно-рухової системи загалом, особливостей перебігу післяопераційного відновного періоду.

  Повний текст PDF - 760.938 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"