Наведено результати числового моделювання та математичного аналізу за допомогою методу кінцевих елементів напружено-деформованого стану системи поперековий відділ хребта - крижово-клубове зчленування - таз з різними варіантами нахилу крижової кістки та поперекового лордозу. За цих умов виявлено особливості максимального та мінімального напруження у ділянці крижово-клубового зчленування.Наведено результати числового моделювання та математичного аналізу за допомогою методу кінцевих елементів напружено-деформованого стану системи поперековий відділ хребта - крижово-клубове зчленування - таз з різними варіантами нахилу крижової кістки та поперекового лордозу за умов однобічного блокування цієї кістки. Показано особливості максимального та мінімального напруження у ділянці крижово-клубового зчленування у випадку однобічного блокування і різних варіантів нахилу крижової кістки та поперекового лордозу.Мета роботи - вивчити напружено-деформований стан зв'язок крижово-клубового суглоба та елементів попереково-крижового відділу хребта, враховуючи різні варіанти поперекового лордозу та кута нахилу краніальної поверхні крижів. У дослідженні застосовано математичне моделювання за допомогою методу кінцевих елементів. Модель "поперековий відділ хребта - крижово-клубовий суглоб - таз" з основними зв'язками (крижово-горбові, крижово-остьові, клубово-поперекові, клубово-поперечні, вентральні та дорсальні крижово-клубові) побудовано на основі КТ- та МРТ-сканів (20 та 10 пацієнтів відповідно). Встановлено, що крижово-горбові, крижово-остьові, клубово-поперекові, клубово-поперечні, вентральні та дорсальні крижово-клубові зв'язки значно обмежують ротаційні рухи в крижово-клубовому суглобі за умов усіх варіантів кута нахилу крижів і зменшують деформації та переміщення в усіх елементах системи "поперековий відділ хребта - крижі - таз" завдяки перерозподілу навантаження. У разі фізіологічного кута нахилу крижів та фізіологічного лордозу виявлено рівномірний розподіл розтягувальних напружень в усіх зв'язках. Зі збільшенням навантажень значно зростали розтягувальні напруження в клубово-поперекових звіязках, що свідчить про їх важливу роль у перерозподілі навантажень за умов фізіологічного кута нахилу крижів і фізіологічного лордозу в разі зростання вертикального навантаження. У випадку вертикального положення крижів та згладженого лордозу за всіх варіантів навантаження максимальні величини розтягувальних напружень виявлено в краніальній та каудальній частинах вентральних крижово-клубових зв'язок та клубово-поперекових зв'язках. Аналогічна картина зберігалась у разі збільшення навантаження. За умов горизонтального положення крижів та гіперлордозу максимальні значення розтягувальних напружень виявлено в краніальній частині вентральних, дорсальних крижово-клубових зв'язок та в клубово-поперековій і клубово-поперечній зв'язках.

  Повний текст PDF - 1.543 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"