Визначено поширеність пасивного тютюнопаління серед здорових дітей першого року життя та малюків, госпіталізованих із гострою позалікарняною пневмонією різного ступеня тяжкості. Проведено клінічне обстеження дітей першого року життя із гострою позалікарняною пневмонією різного ступеня тяжкості та відповідно різним навантаженням пасивного тютюнопаління. Виявлено зв'язок між рівнем метаболіту нікотину (котиніну) у сироватці крові дітей першого року життя, ступенем тяжкості гострої позалікарняної пневмонії та кількістю курців у родині, що зазвичай палять у квартирі. Досліджено взаємозв'язок характеру перебігу гострої позалікарняної пневмонії у малюків з експозицією вторинного тютюнового диму з рівнем імуноглобуліну Е та С-реактивного білка. Вивчено взаємозв'язок між клінічними наслідками впливу пасивного тютюнопаління та поліморфізмом генів цитокінів IL-4 (С-589Т) і ТNFР-⍺ (G-308А) у дітей першого року життя з гострою позалікарняною пневмонією. Розроблено алгоритм прогнозування тяжкості перебігу гострої позалікарняної пневмонії у малюків з експозицією вторинного тютюнового диму у залежності від інтенсивності пасивного тютюнопаління, змін імунітету та поліморфізму генів, що кодують прозапальні та протизапальні цитокіни. Визначено розповсюдженість тютюнопаління серед 150-ти сімейних лікарів, педіатрів, лікарів-інтернів, їх позицію щодо паління медперсоналу та якість їх роботи з профілактики тютюнопаління.

  Повний текст PDF - 220.604 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"