Наукова періодика України Одеський медичний журнал


Коломицева І. М. 
Функціональний клас хронічної серцевої недостатності та параметри електрокардіостимуляторів у ранньому післяімплантаційному періоді / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. О. Лопін, М. І. Яблучанський // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_3_10
Мета роботи - оцінити гемодинамічні показники залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності до втручання і в ранній період після імплантації електрокардіостимулятора в режимах стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Обстежено 143 пацієнтів (77 чоловіків і 66 жінок) до і безпосередньо після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) з приводу атріовентрикулярної (АВ) блокади, постійної брадисистолічної форми фібриляції передсердь (ФВ) та синдрому слабкості синусового вузла з режимами стимуляції DDD/DDDR і VVI/VVIR. Оцінювали гемодинамічні показники в ранній післяопераційний період (3 - 5 діб) залежно від функціонального класу хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН). Імплантація ЕКС у ранній післяопераційний період сприяла стабілізації систолічного артеріального тиску, деякому зменшенню кінцевого діастолічного і систолічного об'ємів лівого шлуночка і збільшенню фракції викиду лівого шлуночка, що помітніше виражені у високих ФК ХСН. Для досягнення значущих ефектів зворотного ремоделювання серця у вигляді зменшення гіпертрофії задньої стінки і міжшлуночкової перегородки лівого шлуночка, лівого і правого передсердь, правого шлуночка, ймовірно, потрібно більше часу за ефективної медикаментозної підтримки. Висновки: у пацієнтів із ЕКС ретельна медикаментозна підтримка повинна здійснюватися залежно від тяжкості ФК ХСН. Також потрібні подальший аналіз гострих і особливо віддалених наслідків імплантації ЕКС залежно від ділянки розташування ендокардіальних електродів, програмування ЕКС, відсотка стимуляції камер серця, а також наявності значущих супутніх захворювань.Мета роботи - оцінити параметри електрокардіостимуляторів (ЕКС) у різних режимах роботи в функціональних класах хронічної серцевої недостатності (ФК ХСН) на річному етапі спостереження і підтримувальної медикаментозної терапії. Обстежено 162 пацієнти (89 чоловіків і 73 жінки) віком (<$E69~symbol С~10>) років з постійною електрокардіостимуляцією в режимах DDD/DDDR, VVI/VVIR, CRT-P і CRT-D для оцінки параметрів ЕКС у різних ФК ХСН на річному етапі спостереження та підтримувальної медикаментозної терапії. Враховували базову частоту стимуляції, відсоток стимуляції правого (ПШ) і лівого (ЛШ) шлуночків, імпеданс з ПШ і ЛШ електродів, амплітуду ПШ і ЛШ електродів, детектовану і стимульовану АУ-затримку, міжшлуночкову затримку. Статистичну обробку проводили за методами параметричної статистики. Встановлено, що протягом року спостереження зростає відсоток стимуляції ПШ у всіх ФК ХСН у режимах DDD/DDDR і VVI/VVIR, знижуються імпеданс і амплітуда ПШ і ЛШ у всіх ФК і режимах стимуляції як свідчення продовження порушень в електрофізіології серця, попри оптимізацію параметрів ЕКС та підтримувальну медикаментозну терапію. Зниження детектованої та стимульованої АУ-затримки тільки в групах II і III ФК ХСН у режимі DDD/DDDR і в групі II ФК ХСН у режимі CRT-P/CRT-D асоціюється зі сприятливим впливом на роботу серця, але цього недостатньо для оптимальної ЕКС й підтримувальної медикаментозної терапії. Висновки: зроблено висновки про потребу в подальшій оптимізації параметрів ЕКС та підтримувальній медикаментозній терапії з урахуванням ФК ХСН.Вивчено клініко-гемодинамічні та стимуляційні показники у пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді після імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) у залежності від функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН). Встановлено частоту призначення та дози антикоагулянтів, антиагрегантів, антиаритмічних препаратів, сечогінних препаратів, блокаторів β-адренорецепторів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотезинперетворчого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА II), інгібіторів гідроксіметилглютарил (ГМГ) коензиму А-редуктази на річному етапі медикаментозного супроводу у пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН. Визначено закономірності змін клінічних, гемодинамічних і стимуляційних показників у пацієнтів з імплантованими електрокардіостимуляторами на етапах апаратної та медикаментозної оптимізації в залежності від ФК ХСН. Встановлено прогностично значущі клініко-гемодинамічні показники медикаментозного супроводу пацієнтів з імплантованими ЕКС залежно від ФК ХСН.
  Повний текст PDF - 192.004 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Коломицева І.
  • Волков Д.
  • Лопін Д.
  • Яблучанський М.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Коломицева І. М. Функціональний клас хронічної серцевої недостатності та параметри електрокардіостимуляторів у ранньому післяімплантаційному періоді / І. М. Коломицева, Д. Є. Волков, Д. О. Лопін, М. І. Яблучанський // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 3. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_3_10.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Коломицева Ірина Миколаївна (медичні науки)
  • Волков Дмитро Євгенович (медичні науки)
  • Яблучанський Микола Іванович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського