Мета роботи - провести імуногістохімічне дослідження експресії маркерів CD44s і Ki-67 у клітинах серозного раку яєчника (РЯ) й оцінити їх клінічне значення. Об'єктом дослідження слугував операційний матеріал 102-х хворих (середній вік <$E59,3~symbol С~3,7> року) на серозний РЯ I - III стадії. Використано клінічні, морфологічний, імуногістохімічний, статистичні методи дослідження. Результати: усі пухлини мали будову серозної аденокарциноми з різною часткою папілярного компонента і солідних структур. Виділено високо-, помірно- і низькодиференційовані форми РЯ і пухлини з низьким і високим ступенем морфологічної злоякісності. Встановлено міжпухлинну гетерогенність РЯ за експресією маркерів Ki-67 і CD44. Кількість пухлин із високою експресією Ki-67 (>> 10 %) і CD44 (>> 10 %) була достовірно більшою у хворих на РЯ низького ступеня диференціювання і високогоіморфологічної злоякісності. Виділено молекулярні фенотипы пухлинних клітин РЯ: CD44<^>+ Кi-67<^>+, CD44<^>+ Ki-67<^>+, CD44<^>- Ki-67<^>+, CD44<^>- Ki-67<^>- та показано варіабельність загальної виживаності хворих залежно від молекулярного фенотипу пухлинних клітин. Висновки: для індивідуалізованого лікування і предиктивної оцінки у хворих на серозний РЯ необхідна стратифікація пухлин не тільки за морфологією, ступенем диференціювання і злоякісності, але й за молекулярним фенотипом, який відображає основні потенції пухлини до росту та метастазування.

  Повний текст PDF - 314.197 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"