Вперше визначено роль і місце дискурсивного акту (ДА) "підхоплення" в сучасному англійському діалогічному мовленні. Змодельовано алгоритм кореляції різних типів підхоплень (завершеної репліки, незавершеної репліки, перебиву) з комунікативними тактиками (прийняття, неприйняття, невизначеність), гендеру та соціорольовою структурою інтерактантів, на перетині яких виникають вторинні прагматичні значення й активізуються процеси іллокутивної модифікації підхоплень. Вперше з'ясовано систему вербальних (лексико-семантичних, лексико-граматичних) засобів ініціації репліки-підхоплення та невербальних засобів її комплементації. Описано специфіку морфологічного аранжування репліки стимулу з огляду на провідні предикативні категорії темпоральності, модальності та персональності. Розкрито основні шляхи та способи синтаксичної організації ДА "підхоплення" в контексті його детермінованості реплікою-стимулом.

  Повний текст PDF - 267.185 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"