Проаналізовано історію формування поняття "екологічна ніша". Розглянуто проблему виділення екологічних ніш у грибів. У ксилосапротрофних аскомікотів пропонується виділяти 6 груп екологічних ніш з відповідними типами: просторові з 7 типами (за пагонами різного діаметру і форми галуження та виділенням структурних частин стовбурів, включаючи пеньки); топічні з кортикофільним, лігнофільним і кортико-лігнофільним типами; біоморфні (за життєвими формами) з типами хвойних дерев, листопадних дерев і чагарників; гігротопні (за умовами зволоження оселищ) з типами посушливих і зволожених (тимчасово або постійно) оселищ; трофічні (за спеціалізацією до певного деревного субстрату) із стенотрофним типом, що властивий аскомікотам без їх чіткої спеціалізації до певного виду деревного субстрату, і еутрофним типом, де гриби чітко спеціалізовані до певної деревної рослини; сапротрофні (за станом розкладання субстрату) з 5 типами на основі шкали деструкції деревного субстрату П. Ренвалла. Для прикладу наведено просторові екологічні ніші аскомікотів на мертвій деревині берези повислої (Betula pendula Roth.).

  Повний текст PDF - 213.613 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"