У плейстоцені-голоцені на території Передкарпаття і Волино-Поділля розвивалися коні двох філогенетичних гілок. Першу з них представляли великорослі коні E. (E.) podolicus nov. sp. (у середньому плейстоцені), E. (E.) tyvericus nov. sp., E. (E.) equus Pidoplitshko (у пізньому плейстоцені-голоцені), другу - малорослі E. (E.) vyniavensis nov. sp. (у пізньому плейстоцені) та форми, близькі до E. (E.) gmelini Antonius (у голоцені). Висловлено думку, що новий вид Е. (E.) tyvericus міг бути предком деяких одомашнених коней. За морфологічними ознаками малорослий E. (E.) vyniavensis зарахований до проміжної форми у гілці E. (E.) missi M. Pavlov - E. (E.) gmelini Antonius.

  Повний текст PDF - 1.504 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"