Розглянуто генезу методологічних рішень В. Дідушицького під час створення систематичних природничих колекцій у ХIХ ст. та наступних кроків до створення регіонального природничого музею, здатного до корпоративних трансформацій відповідно до соціально-економічних та цивілізаційних змін. Сам Природничий музей у Львові є наявним прикладом переходу від прогресивного у ХIХ ст. картезіанського світогляду до синтетичного еволюціонізму ХХ ст., а у ХХI ст. знаменується інноваціями інтерактивних мережевих експозицій, як гнучких комунікативних структур у вигляді внутрішніх та зовнішніх хронотопів.

  Повний текст PDF - 214.139 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"