Увагу приділено дослідженню пам'яток матеріальної культури Київської землі середини XIII - XV ст. На основі різних джерел проаналізовано особливості топографії, планіграфії, хронології археологічних пам'яток, охарактеризовано матеріальну культуру населення. За результатами опрацювання матеріалів досліджуваного періоду. Встановлено, що Київська земля, незважаючи на розруху, економічний та демографічний регрес, спричинений монгольськими завоюваннями, не перетворилася на пустку. Відродження південних регіонів, які зазнали сильніших руйнувань, проходило повільніше, порівняно із північними. Неукріплені поселення, переважно малодвірні, розташовувались у тих же топографічних умовах, що і у XII - XIII ст. Фортифікаційне будівництво XIV - XV ст. грунтувалося на досягненнях давньоруського часу, новацією стало збільшення кількості башт і винесення їх за межі укріплених стін. Найбільше скарбів датованих серединою XIV - XV ст. виявлено на півдні, а XIV - XV ст. - у південних і центральних регіонах. Проведений аналіз засвідчує, що матеріальна культура середини XIII - XV ст. розвивалася на грунті давньоруських традицій, проте за нових історичних умов.Розглянуто, як змінювалася територія Київської землі протягом середини XIII - XV ст.

  Повний текст PDF - 399.536 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"