Здійснено огляд сучасних метадраматичних студій у польському літературознавстві. Окреслено теоретичний контекст трактування терміна "метадрама" у світовій літературознавчій практиці. Увагу приділено працям С. Свйонтека, Я. Мидлі, К. Рути-Рутковської. Виокремлено концепції, що поглиблюють уявлення про метадраматичний потенціал часу та діалогу в драмі. Нині в польському літературознавстві вважається усталеним визначення метадрами як драми або вистави саморефлексивного характеру, що відображають проблеми театру. Виміри метатеатральності можуть бути спроектовані драматургом у структурі тексту або надбудовані режисером у процесі інсценізації. Підкреслено продуктивність застосування метадраматичного аналізу як для перепрочитання класиків польської драматургії, так і при дослідженні авангардної та постмодерної драми. Наголошено на необхідності виокремлення метадраматичного дискурсу у вітчизняному літературознавстві, що зумовлено актуалізацією прийомів метадрами в українській п'єсі.

  Повний текст PDF - 263.266 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"